Чивчинські Хроніки.

Тепла золота осінь, не висока гора, компанія однодумців, тобто все, що необхідно для успішного сходження на вершину.
довідка. Гора Чивчин (1766 м.), одна з найвіддаленіших й найвищих гір Чивчинського масиву. Підніжжя вкрите лісами, вершини в полонинах.
Знаходиться в Верховинському районі, південніше села Буркут.





"Дякуючи"прикордонникам, на маршрут вийшли близько 16 години.
Майже по темному, під невеличкий дощик, всі веселі та нестомленні дісталися до готелю (тверді 4 зірки).



Вранці дощ стих, але хмари висіли над головою.



Поснідали і вперед.



Хто зголоднів - чорниця, брусниця - аби тільки їли ))



Чим далі та вище, почало трохи розвиднюватися.



Скрізь розфарбовані стовпчики.



-Як Ви там? Усьо чьотко?
-Тримаємось! Чуєш, цигарки візьмеш? )))



А нам вперед і вгору.



Європа звичайно туповата в сенсі охорони кордону. Що ті стовпчики, у нас - от!



Заборчік, все як положено!



Чим вище, тим спекотніше.





База контрабандистів.



Краєвиди звичайно казкові.



Стовпчики повсюди.







Нарешті! Величаво відкрився й винуватець урочистостей - Чивчин!





Годин 5 ходу, й ми будемо на місці.





Повертаючись до кордону. У нас і заборчік, і стовпчики, що гвіздки!
А у сусідів - срамота, одним словом!







Похід похідом, але обід за розкладом! По 50-сят, й почався нормальний такий затяжний дощара.





Іноді заходили до сусідів.





Ха! Готель! 5-ть зірок! All inclusive!





До речі - вигляд з вікна мого номеру. Вдалині - вершина Чивчина.



На жаль, на наступний ранок вершина також була в хмарах, й часу на сходження катастрофічно не вистачало, а тому Чивчин, ми кажемо - до нових зустрічей, друже!



А сходження вниз - це окрема тема )) Скажу одне - було весело! ))