Новомиргород

Кіровоградська область не багата на цікаві місця та пам’ятки. Серед населених пунктів, що які можуть бути цікавими туристам, окрім самого Кіровограду, є колишній повітовий центр Олександрія та колишній центр Нової Сербії Новомиргород. Останній належить до характерних для Кіровоградщини населених пунктів, назва яких починається на Ново- чи Нова: Новоархангельск, Нова Прага, Новоукраїнка, Новгородка та ін. Цікавий Новомиргород не лише цим, а й тим що нинішнє місто є результатом злиття у 1959 році двох районних центрів сусідніх областей: власне Новомиргорода Кіровоградської області та Златополя Черкаської області. Ось зі Златополя і почав прогулянку містом.




Головна автостанція Новомиргорода знаходиться саме в Златополі, тобто аж на півночі міста далеко і від центру, і від залізничного вокзалу. Для багатьох незручно, тому більшість пасажирів або виходить в центрі, або ловить автобус в середмісті. Але біля автостанції знаходять кілька цікавих пам’яток: церква та гімназія.


Миколаївська церква була зведена в 1809 році на кошти генерал-майора Миколи Висоцького замість старої дерев’яної Успенської церкви.


Тривалий час церква була єдиним православним храмом у Златополі, населеному переважно євреями.


В радянський період у приміщенні церкви розташовувався краєзнавчий музей.


Впритул до церкви з усіх боків підступає місцевий ринок, який працює по неділях.


Пам’ятний знак над братською могилою.


Одразу виділяється серед навколишньої забудови колишня чоловіча гімназія, збудована у 1885-1891 роках.


З 1924 по 1992 рік тут працювала школа №1 ім. Франка. Після переїзду школи у новий корпус у 1992 році стара будівля почала занепадати і нині перебуває в аварійному стані.


Спроби відремонтувати та відреставрувати пам’ятку нині натикаються на відсутність коштів.


Пам’ятник молодому Шевченку тут фактично є копією пам’ятника Василю Симоненку в Черкасах.


Типова адміністративна будівля, в якій знаходиться міська рада.


Інші приклади реалізації цього проекту можна побачити тут/


Колишнє кафе.


Колишній єврейський магазин.


У будівлю неначе в’їхала вантажівка.


Прибирання рослинності зі сходів біля братської могили, загиблих під час Другої Світової війни.


Перейшовши річку Велика Вись, одразу потрапляємо до історичного Новомиргорода. Через триста метрів вже й центральна площа з досить великим пам’ятником Леніну, який демонтували у 2014 році.


Площа перед районною адміністрацією.


Будинок культури кінця 1950-х років.


Пам’ятний знак декабристу уродженцю Новомиргорода Євгену Петровичу Оболенському.


Спортивна зала.


Меморіал загиблим під час Другої Світової війни.


Мініатюрний меморіал жертвам Голодомору 1932-1933 років.


Пам’ятний камінь на тлі руїн кінотеатру “Мир”


Пам’ятник визволителям міста від німецько-фашистських військ у вигляді танку ИС-3.


Підходимо до чи не найцікавішої пам’ятки Новомиргорода – міської лікарні.


Лікарня збудована у 1913 році архітектором Яковом Паученком на кошти Ганни Дмитрян, дочки грецького купця Михайла Мартакі.


Комплекс лікарні збудовано в одному з напрямів російського стилю, що наслідує архітектуру Московії XV ст.


Особливо виділяється ґанок.


Поруч колишній будинок лікаря, де нині знаходиться відділення податкової інспекції.


Стайні з гаражами на задньому дворі, збудовані, судячи з дати на фронтоні, у 1911 році.


Головною вулицею доходимо до школи №3, на території якої стоїть Пам’ятник загиблим під час Другої Світової війни.


Одразу за школою повертаємо на Іллінську вулицю і виходимо до ще одного будинку кульутри з квітковою мозаїкою


Якісь пілони на території БК із радянською символікою.


Скоріш за все вони вже декомунізовані.


Ще один меморіал війні 1941-1945 років.


Прямуючи Іллінською далі можна вийти до однієї з небагатьох пам’яток національного значення на Кіровоградщині – Іллінської церкви.


Іллінська церква збудована на кошти купця Миколи Годжія з цегли у перехідному стилі від бароко до класицизму у 1786 році. Хоча на охоронній дошці вказана дата 1766 р.


Храм належить до поширеного наприкінці XVIII ст. тетраконхового типу церков. Збереглись декоративні елементи над входами і під карнизом.


Навколо церкви розміщені три поховання, найдавнішим з яких є могила купчихи Соколової (не сфотографував)


Отже, я витратив на огляд Новомиргород рівно одну годину і повернувся до Малої Виски тією ж маршруткою, якою звідти і виїхав. З потенційно цікавих об’єктів я не побачив вокзал з привокзальними будівлями та колишні казарми, отже є привід колись повернутися.