Село Городківка Андрушівського району (до 1946р.-Халаїмгородок) розташоване на порубіжжі Житомирщини й Вінниччини. Воно розкинулося на правому березі р. Гуйви, яка утворює тут чергу похилих берегів.
![10. Городківка (2)]()
1482 р. Великі Жерделі було спалено під час великої навали татарської орди й місцевість лишалася незаселеною аж до поч. 17 ст., коли відроджене поселення отримало назву Халаїмгород. Однак невдовіз село знову зазнало спустошення від козаків під час повстання Б. Хмельницького.![10. Городківка (3)]()
Костел Св.Клари
![10. Городківка (5)]()
Костел Святої Клари - римо-католицька культова споруда,розташована у південно-західній частині Городківки, біля дороги, що веде до Бердичева, на невисокому березі р. Лебедівки. Побудований в еклектичному стилі з елементами неоготики та модерну XX ст.![10. Городківка (6)]()
Фото
![10. Городківка (7)]()
Історія каплиці св. Клари і костьолу в Халаїмгородку тісно пов'язана з життям родини Івановських. Так, у 1782 р. село стало належати летичівському скарбничому Мацеєві Івановському, по його смерті - його синові Дезидерію,який помер у 1844 р.Його дружина, Клара Івановська, ставить і освячує біля каплиці пам'ятний знак чоловіку й дочці з сірого нешліфованого граніту,а синові Євстахію заповіла побудувати костел. По смерті Євстахія його маєток, а також бібліотеку, архів і картинну галерею за заповітом успадкували рідні брати Маріуш і Євстахій Жмігродзькі. Їхнім батькам, Анні та Ромуальду, які проживали в с. Кашперівка, вдалося нарешті втілити в життя волю К. Івановської.
Панорама
![10. Городківка (8)]()
Симпатична вежа на території школи- кордегардія маєтку Івановського(?)
![10. Городківка (9)]()
У 1910 р. на місці каплиці почалося будівництво костьолу, яке закінчилося в 1913 р. Споруджували храм польські майстри та жителі Халаїмгородка і сусіднього с. Жерделі під керівництвом будівничого Е. Яблонського. На кам'яному моноліті звелася будівля з каменю й цегли, дах її був покритий червоною черепицею. Костьол відзначався акустикою інтер'єру і мелодією дзвонів. На дзвіниці була оригінальна конструкція з трьох дзвонів, найбільший з яких був вагою 150 кг. Вікна були засклені кольоровими вітражами, посеред святині під стелею висіла кришталева люстра.![10. Городківка (10)]()
Фото
![10. Городківка (11)]()
Під час Другої світової війни, після встановлення в Халаїмгородку німецької окупаційної влади релігійне життя приходу було відновлено.
![10. Городківка (14)]()
Сільрада(?)
![10. Городківка (15)]()
У Городківці є також діюча церква Св. Покрови УПЦ Московського партріархату, в центрі села стоїть пам'ятний знак містечка. Працює магазин та фельдшерсько-акушерський пункт.
Монумент загиблим
![10. Городківка (13)]()
Площа
![10. Городківка (12)]()
А ще тут тишина... і автентична бруківка на центральній вулиці і знак на честь села при в*їзді цікавий...Але то все другорядне,єдине за чим варто сюди пертися ми вже оглянули).
Гребля
![10. Городківка (16)]()
Залишки водяного млина
![10. Городківка (17)]()
Перші історичні відомості про Великі Жерделі (таку назву мало село) за часів литовського панування на українських землях подає Е.Руліковський, учений-історик . Він стверджує, що село називалося так сотні літ. Першими відомими його власниками стала родина Лозовіцьких з Брестського повіту Литви. За бойові заслуги Лозовицькі одержали від великого литовського князя простір землі вздовж р. Гуйви, межуючий, з одного боку, з Гальчином, а з другого - з Білопіллям. На цій території знаходилося шість сіл, серед них були і Великі Жерделі, які стали резиденцією землевласників.
![10. Городківка (1)]()
Еклектичний храм-замочок
1482 р. Великі Жерделі було спалено під час великої навали татарської орди й місцевість лишалася незаселеною аж до поч. 17 ст., коли відроджене поселення отримало назву Халаїмгород. Однак невдовіз село знову зазнало спустошення від козаків під час повстання Б. Хмельницького.
Храм (1910-1913рр.)
Костел Св.Клари
Костел Святої Клари - римо-католицька культова споруда,розташована у південно-західній частині Городківки, біля дороги, що веде до Бердичева, на невисокому березі р. Лебедівки. Побудований в еклектичному стилі з елементами неоготики та модерну XX ст.
На місці теперішнього костьолу в Халаїмгородку в 1818 р. паном Міхаловським з дозволу єпархіального начальства була побудована кам'яна каплиця святої Клари - філія костьолу Св. Антонія с. Білопілля.
Вежа-дзвіниця
Фото
Історія каплиці св. Клари і костьолу в Халаїмгородку тісно пов'язана з життям родини Івановських. Так, у 1782 р. село стало належати летичівському скарбничому Мацеєві Івановському, по його смерті - його синові Дезидерію,який помер у 1844 р.Його дружина, Клара Івановська, ставить і освячує біля каплиці пам'ятний знак чоловіку й дочці з сірого нешліфованого граніту,а синові Євстахію заповіла побудувати костел. По смерті Євстахія його маєток, а також бібліотеку, архів і картинну галерею за заповітом успадкували рідні брати Маріуш і Євстахій Жмігродзькі. Їхнім батькам, Анні та Ромуальду, які проживали в с. Кашперівка, вдалося нарешті втілити в життя волю К. Івановської.
Панорама
Симпатична вежа на території школи- кордегардія маєтку Івановського(?)
У 1910 р. на місці каплиці почалося будівництво костьолу, яке закінчилося в 1913 р. Споруджували храм польські майстри та жителі Халаїмгородка і сусіднього с. Жерделі під керівництвом будівничого Е. Яблонського. На кам'яному моноліті звелася будівля з каменю й цегли, дах її був покритий червоною черепицею. Костьол відзначався акустикою інтер'єру і мелодією дзвонів. На дзвіниці була оригінальна конструкція з трьох дзвонів, найбільший з яких був вагою 150 кг. Вікна були засклені кольоровими вітражами, посеред святині під стелею висіла кришталева люстра.
У 1935 р. Халаїмгородський приход припинив своє існування. Храм спочатку забрали під сільський клуб. Зняли дзвони з дзвіниці, статую Божої Матері біля входу збили з основи і кинули в ставок. У костьолі відбувалися виступи, проводились урочисті заходи у дні державних свят. Пізніше з костьолу зробили колгоспну комору.
Осіння..
Фото
Під час Другої світової війни, після встановлення в Халаїмгородку німецької окупаційної влади релігійне життя приходу було відновлено.
У 1961 р. костьол св. Клари було забрано у римо-католицької релігійної общини і передано місцевій середній школі під палац піонерів. Але з нього зробили колгоспну комору. Культові речі, орган, розписи на стінах було знищено.
У 1989 р. святиня була передана римо-католицькій громаді. За кошти громади проведено ремонт, здійснено перекриття даху; богослужіння відновлено.
Церква Св. Покрови
Церква Св. Покрови
Сільрада(?)
У Городківці є також діюча церква Св. Покрови УПЦ Московського партріархату, в центрі села стоїть пам'ятний знак містечка. Працює магазин та фельдшерсько-акушерський пункт.
Монумент загиблим
Площа
А ще тут тишина... і автентична бруківка на центральній вулиці і знак на честь села при в*їзді цікавий...Але то все другорядне,єдине за чим варто сюди пертися ми вже оглянули).
Гребля
Залишки водяного млина
